З наступаючим Новим роком!!

Нехай 2025 рік буде таким же яскравим, як віра українців у перемогу, таким же гарним, як прикрашена новорічна ялинка та рідна домівка, таким же веселим, як сам Новий Рік! Нехай настрій буде на висоті, а серце завжди гріє любов!

 Хай буде мир на Землі!

 

«Молодь і сучасність»

Яка вона — молодь двадцять першого століття? Якщо задати це питання бабусям і дідусям сучасної молодої людини, то вони скажуть, що це покоління, яке живе одним днем, ні про що не замислюється. Їм нічого не потрібно, їх ніщо не цікавить — таку думку я часто чую від людей старшого віку про нас, молодих людей.

Перед тим, як давати певну оцінку сучасній молоді, треба усвідомити, що вона собою представляє. На перший погляд просте це питання, одначе, викликає багато суперечок.

 Подумайте самі, адже міркувати з приводу сучасної молоді

 можна нескінченно.

 Головним недоліком української молоді, на мій погляд, є велика кількість егоїстів серед неї. Я теж дитина свого часу, і, мабуть, у мене теж є безліч вад. Безумовно, ідеальних людей немає. Але я вважаю, що у будь-який час необхідно не втрачати людського обличчя, бо інакше ми не зможемо вирости гідними нащадками нашої країни. Без сучасного не буває майбутнього. Тому я сподіваюсь, що я і мої ровесники знайдемо правильний життєвий шлях і не втратимо своїх позитивних рис.

І ось вони, наші хлопці і дівчата в перші дні війни, де

 показали себе в реальному житті, довели свою відданість

 Батьківщині. Війна Росії проти України вмить докорінно

 змінила життя української молоді. Багато юнаків і дівчат

 йдуть до війська, щоб давати відсіч агресору, долучаються

 до лав тероборони та займаються волонтерством. Можна

 без кінця перераховувати їх досягнення в боротьбі за мир

 та спокій, але роблять вони це не за нагороди, а заради

 справедливості на землі.

Усі ми різні, а об’єднують нас спільні цінності. І основна

 цінність з 24 лютого для української молоді - це мир!»

 

 

 

 

"Досконалість немає меж»

Людина завжди прагне бути щасливою. Все має бути

 досконало. Не можна зупинятися на досягненому, варто

 завжди прагнути більшого та бути впевненим у своїх

 власних силах. 

Багато людей просто пливуть за течією у житті. Ідуть далі,

 проходять повз, а час спливає. Кожен день схожий на

 попередній. Нічого поза межами звичного. Нічого такого,

 про що потім напишуть у книжках з історії. Нічого

 унікального. Посередність. Багато людей усе своє життя

 бояться заступитись за когось чи щось, або ж вийти за

 рамки. Але ми із захватом спостерігаємо за тими

 декількома, які наважилися вийти з власної бульбашки і

 працювати заради чогось вартісного. 

Більшість із нас вперто вірить в ілюзію завтрашнього дня.

 Завтра ми закінчимо те, що не зробили сьогодні. Ми

 настільки переконані в цьому, що відкладаємо роботу

 допоки вона не перетворюється на справжній тягар.

Усе в межах досяжності, якщо ми будемо йти слідом за своїми мріями, цілями та поглядами. Досконалості немає меж. І перший крок на шляху до неї — це віра у власні можливості і сили. Не слід боятися труднощів, краще вчитися долати їх самотужки. Треба соромитися слабкості, адже до слабких можуть ставитися поблажливо, їх можуть жаліти, але поважати їх ніколи не будуть. Все, за що берешся, треба прагнути зробити якнайкраще. Не слід боятися братися за складні справи, які потребують додаткового часу та зусиль. Справляючись з такими завданнями, ми будемо завойовувати авторитет і повагу оточуючих, піднімати самооцінку. Крім того, треба вміти долати труднощі, але оминати шляхи найменшого опору, треба вірити у правильність своїх дій. 

Люди, які усвідомлюють обмеженість часу, намагаються використати його сповна. Саме тому їхні життя надзвичайні та виняткові. Покращуючи власне сприйняття світу, ми зможете робити здоровіший вибір, позитивно дивитись на світ, приділяти увагу досягненню своїх цілей та, власне, досягати їх. Та з більшою імовірністю закінчите почате. Наше життя буде настільки ж надзвичайним, наскільки ми того очікуємо та прагнемо. Усе в межах досяжності, якщо ми будемо йти слідом за своїми мріями, цілями та поглядами. Тому я намагаюся працювати над помилками та ставитися до оточуючих так, якби хотіла, щоб вони ставилися до мене.

Отже, живімо тепер, навчаймось, вдосконалюймось та творімо світ навколо себе світлішим вже сьогодні!

 

 

 

«Пошук сенсу життя, творчого польоту особистості».

Людина здатна подолати будь-які труднощі, якщо вірить, що її дії мають зміст. У  мене сенсом життя була побудова світлого майбутнього: навчання, робота, сім*я.

У кожної людини сенс життя різний, але він змінюється з

 віком та життєвими обставинами. Я думаю, що вибір сенсу

 життя залежить і від умов життя, і від виховання, і від

 генетичної спадковості, та найбільше – від власної волі

 людини. Отже, кожна людина обирає собі мету і йде до неї

 різними шляхами. Істина полягає в тому, що сенс життя

 існує, але для кожного цей сенс свій. Кожен обирає для

 себе свій шлях сам. Час від часу, особливо в хвилини

 занепадницького настрою, на думку спадає одне питання,

 для чого ми живемо? Або в чому сенс нашого життя…? На

 це питання ніхто не дасть  точної, однозначної відповіді. 

Звичайно, є такі люди, для яких сенс життя — накопичити

 багато грошей, купити престижну машину, яхту, власний

 острів, і упиватися власним багатством… Але рано чи

 пізно вони усвідомлять, як гірко помилялися.

Вважаю, сенс життя – сама людина, і все що її оточує. Тому, варто задуматись, кому ти вчинив зло, кого образив. Що ти зробив для того, щоб тебе пам’ятали, шанували? Адже, про людину судять, по його справах. Життя дається всього один раз і не варто витрачати дорогоцінний час на дрібниці. Людина народжена для щастя. Життя складне, суворе. «Життя прожити – не поле перейти».  Тому, варто пам’ятати, що завтра, післязавтра, будь-коли,  все обов’язково налагодиться, зміниться на краще. Тільки треба кожному йти до цього, намагатись змінити цей світ на краще і тоді, завдяки спільним зусиллям, все вийде. Тож варто жити і вірити.

На мою думку, найголовніший сенс життя — служіння

 іншим людям, Батьківщині, а може, навіть, і всьому

 людству.

Словом, життя триває, і не треба його марнувати на дрібниці!