Лінгвістичні казки

АБЕТКА 

  Одного разу си­нички, снігурі, шишкарі и горобчики гралися в лузі у піжмурки. Ховаючись від хлопчика - горобчика, маленька синич­ка побачила загублену кимсь цікаву ілюстровану кни­жечку. Бона вмить скликала усіх птахів. Птахи переглядали її, малюнки були яскравими і цікавими. Вони були у захваті. Книжечка їм дуже сподобалася. Але, крім малюнків, вони ще бачили дивні надписи, які ніхто з пташок не зміг прочитати. Усім їм цікаво, що ж там написа­но. Вони вирішили покликати Сову-Розумницю. Бона їм прочитала її, а пташки уважно слухали. Виявилося, що це була «Абетка». Дуже захотілося птахам навчатися у Лісовій школі. Наступного дня учнів на галявині побільшало. Злетілися на урок навчання грамоти хлопчики-горобчики, снігурі и синички, поважні шишкарі. За одну лише зиму опанували грамоту птахи. I, відлетівши в теплі краї, навчили грамоти тамтешніх птахів. Нині вони, щороку прилітаючи на зиму, щиро дякують Сові за науку. 

ЗВУКИ I БУКВИ

   В одному царстві жила Чарівниця-Фея. Бона була дуже розумною, розсудливою і гарною. Одного дня вона прогулювалася алеєю. А поруч височів чудовий замок Звуків. Коли вона наблизилася до цього замку, то почула галас і шум. Дівчинка зацікавилася гамірним життям мешканців. Вона вирішила відвідати замок негайно. Тільки-но відчинила двері, як назустріч до неї вибігли Звуки. Вони благали назвати найголовнішого серед них. Чарівниця відразу призначила старшим М'якого знака. Вона призначила букву, яка ніколи не буває звуком, і тому має він бути головнішим. Він зміг вирішувати спірні питання у Фонетиці. М'який знак спочатку поділив звуки на голосні і приголосні. А приголосні — на тверді и м'які. Від того ча­су кожен із звуків знав своє місце. I вони більше ніколи не сварилися між собою. А и досі поживають у замку Рідної мови у мирі та злагоді.

 БУДОВА СЛОВА 

  Багато-пребагато Фея-Чарівниця відвідала різних будинків, замків у царстві Рідної мови. Одного дня вона одержала запрошення на святковий бал до Будови слова. Їй дуже-дуже хотілося чимшвидше познайомитися з членами цієї родини. Адже про них во­на давним-давно багато знала і чула. I ось настав довгоочікуваний день. Фея, причепурившись, подалася на бал. Зала була святково прикрашена. Поміж гостей вирізнялися: Корінь, Префікс, Суфікс, Закінчення і Ос­нова. Вони були справжніми господарями дому. Намагалися з усіма бути чемними, пригашали усіх морозивом, кока-колою, кавою, чері, шоколадом. Танцювали, розважали гостей. Особливо багато уваги вони приділяли Феї-Чарівниці, адже вона до них пришила вперше. Вона їм розповіла, що вона добра Фея-Чарівниця. Хоче, щоб усі жили у мирі, злагоді і любові. Корінь слова сказав, що він є основою усіх слів, а Суфікс і Префікс допомагають йому утворювати спільнокореневі слова. Закінчення похвалилось, що воно є змінною частиною слова. А основа слова є об'єднанням Кореня, Префікса і Суфікса. Фея пораділа за Будову слова. За мир і спокій у їхньому домі. Подякувала за запрошення на бал. Побажала і надалі жити їм однією сім'єю. 

ЧАСТИНИ МОВИ 

  Давним-давно слова жили-поживали всі в одному чудовому будинку. Він все з кожним днем ставав тіснішим, бо поповнювався новими словами. I ось одного дня слова забажали, щоб Фея-Чарівниця попросила у власника маєтку побудувати менші будиночки і їх розселити. Так і сталося. Побудовані будівлі одержали назву «Частини мо­ви», а кожен з будиночків мав назви «Іменник», «Дієслово», «Прикметник». Значно меншими були будиночки «Прийменників» і «Займенників». I хоча словниковий за­пас і надалі збагачується, та все-таки жити окремо їм просторіше. А коли всі вони збираються у святковій залі, то утворюється справжній Бал Рідної Мови. Адже кожне слово, як особистість, чогось варте. Нехай завжди звучить рідна українська мова! 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ 

  У царстві Мови чого тільки цікавого не зустрінеш. Але одного разу Феї довелося запримітити невеличкий будиночок обабіч алеї. Він був охайний, гарно прибраний. Фея захотіла зустрітися з господарями цього дому. Господарі виявилися дуже чемними. Вони запросили Чарівницю до будинку. Пригостили чаєм з м'ятою та материнкою. I стали знайомитися з гостею. Першою вийшла Пані Крапка, яка розповіла, що вона завжди є закінченням розповідного речення, а її друзями виявилися знаки оклику і питання. Вони були справжніми джентльмена­ми, бо часто пропонували місце Крапці. Непримітними були Тире і Знак переносу. А панночка Кома була такою чепурною! Вона часто зупиняла деякі слова в реченнях. Вельмишановна Велика буква розповіла про свою місію на початку речення. Дуже сподобалося Феї гостювати у Розділових знаків. Особливо зачарувало їхнє злагоджене життя. I досі вони насолоджуються ним.

АПОСТРОФ

  Мандруючи Царством Мови, Чарівна Фея не один раз хотіла завітати до особняка на березі моря Знань. Та ось настав день, коли вона потрапила туди. На порозі вона зустріла Апострофа. Ім'я цього царевича видалося їй зовсім незнайомим. Він був поважним, дуже гарно одягненим і добрим. Запросивши до будинку Фею, він вразив її своїми розповідями про дружбу з буквами. Адже серед букв у цього красеня справді виявилося багато друзів. Він розповів Феї, що любить робити приємне буквам я, к), є, ї. Бо коли у словах він стає перед ними, після букв 6, д, М, Ф, Е, то ці букви мають честь позначати два звуки. Хо­ча при перенос! слів він не відокремлюється від приголосних, біля яких стоїть. Фею здивували послуги Апострофа. Вона побажала йо­му і надалі залишатися у добрих стосунках з я, ю, є, ї.