Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я
дуже люблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний
спів, що лине у блакитному чистому небі.
Вже зазеленіла трава, з’явилися
яскраві духмяні квіти! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, бо
прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком. «Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти,
весно, принесла?»
Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість
і надію, надію на краще. Вона пробуджує у душах людей щирі та ніжні почуття.
А що ж принесла нам весна в цьому році? Сльози, біль, горе в
сім*ї, які постраждали від російського агресора, розруху в
українські міста і села. Не прокинулась в душах людей після
зимової сплячки ніжність, не встигла. На превеликий жаль, у
наше життя прийшла
війна, страшна, смертельна, жахлива...
З далеких країв летять до нас птахи. Вони повертаються на
Батьківщину. Навкруги панує сірість, жаль. Але головне, вони
повернулись, значить життя продовжується….
То ж весна
настане не тільки в природі, а й у серцях тих, хто здатен відчувати красу та
спроможний милуватися навколишньою красою,
яка, і справді, може залишити байдужими тільки кам’яні серця.
Все буде, Україно, і весна зазеленіє в кожному
місті і селі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий