"Досконалість немає меж»

Людина завжди прагне бути щасливою. Все має бути

 досконало. Не можна зупинятися на досягненому, варто

 завжди прагнути більшого та бути впевненим у своїх

 власних силах. 

Багато людей просто пливуть за течією у житті. Ідуть далі,

 проходять повз, а час спливає. Кожен день схожий на

 попередній. Нічого поза межами звичного. Нічого такого,

 про що потім напишуть у книжках з історії. Нічого

 унікального. Посередність. Багато людей усе своє життя

 бояться заступитись за когось чи щось, або ж вийти за

 рамки. Але ми із захватом спостерігаємо за тими

 декількома, які наважилися вийти з власної бульбашки і

 працювати заради чогось вартісного. 

Більшість із нас вперто вірить в ілюзію завтрашнього дня.

 Завтра ми закінчимо те, що не зробили сьогодні. Ми

 настільки переконані в цьому, що відкладаємо роботу

 допоки вона не перетворюється на справжній тягар.

Усе в межах досяжності, якщо ми будемо йти слідом за своїми мріями, цілями та поглядами. Досконалості немає меж. І перший крок на шляху до неї — це віра у власні можливості і сили. Не слід боятися труднощів, краще вчитися долати їх самотужки. Треба соромитися слабкості, адже до слабких можуть ставитися поблажливо, їх можуть жаліти, але поважати їх ніколи не будуть. Все, за що берешся, треба прагнути зробити якнайкраще. Не слід боятися братися за складні справи, які потребують додаткового часу та зусиль. Справляючись з такими завданнями, ми будемо завойовувати авторитет і повагу оточуючих, піднімати самооцінку. Крім того, треба вміти долати труднощі, але оминати шляхи найменшого опору, треба вірити у правильність своїх дій. 

Люди, які усвідомлюють обмеженість часу, намагаються використати його сповна. Саме тому їхні життя надзвичайні та виняткові. Покращуючи власне сприйняття світу, ми зможете робити здоровіший вибір, позитивно дивитись на світ, приділяти увагу досягненню своїх цілей та, власне, досягати їх. Та з більшою імовірністю закінчите почате. Наше життя буде настільки ж надзвичайним, наскільки ми того очікуємо та прагнемо. Усе в межах досяжності, якщо ми будемо йти слідом за своїми мріями, цілями та поглядами. Тому я намагаюся працювати над помилками та ставитися до оточуючих так, якби хотіла, щоб вони ставилися до мене.

Отже, живімо тепер, навчаймось, вдосконалюймось та творімо світ навколо себе світлішим вже сьогодні!

 

 

 

«Пошук сенсу життя, творчого польоту особистості».

Людина здатна подолати будь-які труднощі, якщо вірить, що її дії мають зміст. У  мене сенсом життя була побудова світлого майбутнього: навчання, робота, сім*я.

У кожної людини сенс життя різний, але він змінюється з

 віком та життєвими обставинами. Я думаю, що вибір сенсу

 життя залежить і від умов життя, і від виховання, і від

 генетичної спадковості, та найбільше – від власної волі

 людини. Отже, кожна людина обирає собі мету і йде до неї

 різними шляхами. Істина полягає в тому, що сенс життя

 існує, але для кожного цей сенс свій. Кожен обирає для

 себе свій шлях сам. Час від часу, особливо в хвилини

 занепадницького настрою, на думку спадає одне питання,

 для чого ми живемо? Або в чому сенс нашого життя…? На

 це питання ніхто не дасть  точної, однозначної відповіді. 

Звичайно, є такі люди, для яких сенс життя — накопичити

 багато грошей, купити престижну машину, яхту, власний

 острів, і упиватися власним багатством… Але рано чи

 пізно вони усвідомлять, як гірко помилялися.

Вважаю, сенс життя – сама людина, і все що її оточує. Тому, варто задуматись, кому ти вчинив зло, кого образив. Що ти зробив для того, щоб тебе пам’ятали, шанували? Адже, про людину судять, по його справах. Життя дається всього один раз і не варто витрачати дорогоцінний час на дрібниці. Людина народжена для щастя. Життя складне, суворе. «Життя прожити – не поле перейти».  Тому, варто пам’ятати, що завтра, післязавтра, будь-коли,  все обов’язково налагодиться, зміниться на краще. Тільки треба кожному йти до цього, намагатись змінити цей світ на краще і тоді, завдяки спільним зусиллям, все вийде. Тож варто жити і вірити.

На мою думку, найголовніший сенс життя — служіння

 іншим людям, Батьківщині, а може, навіть, і всьому

 людству.

Словом, життя триває, і не треба його марнувати на дрібниці!

 

 

 

Доля жінки - матері у творах Шевченка та сьогоденні.

Матір – це людина, якій кожен з нас зобов’язаний своїм життям, своїми перемогами і радощами, усім тим, що ми маємо у своєму житті. Мабуть, саме тому образ матері завжди був, є зараз і назавжди залишиться провідним образом у творчості Великого Кобзаря.

Образ матері у творчості Т. Г. Шевченко – це образ жінки-робітниці, жінки, яка була вимушена усе своє життя гнути спину на панів, жінки, яка найчастіше не могла залишатися зі своєю дитиною, бо була кріпачкою і залежала від своїх господарів.

Образ матері і її доля у творчості Т. Г. Шевченка зображується по-різному. Це й Катерина, яка не витримує тяжких життєвих випробувань і накладає на себе руки, і Ганна, яка все життя, спокутуючи свій великий гріх, працює в родині сина і любить його жертовно, самовіддано, це і Марія, нещасна мати-покритка. Поневолений народ плакав-ридав над безталанням найбільш скривджених дівчат, матерів, дітей-сиріт. Жінки йшли на самопожертви ради своїх дітей: приниження, страждання, злиденність.

Жінка з дитиною – це символом чистоти й святості. Тож як в наше сьогодення ці святі образи залишають маленькі квіточки в пологових будинках? Якщо раніше матері страждали заради дітей, то зараз деякі діти страждають від батьків, які про них не думають, бо їм треба чимось жертвувати заради дитини: свободою, кар*єрою. Та не має чужих дітей. Мама теплотою і турботою огорне маленьку лялечку і допоможе стати на ноги, виведе у великий світ.

Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань, І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих незгод.

Війна розлучила нас з мамою, але я думаю, не надовго Та не зважаючи на відстань, мама кожного дня дзвонить мені, переживає, адже мені мама потрібна постійно, необхідно відчувати її ласку, чути її голос, уявляти її посмішку. У такі моменти по-справжньому усвідомлюєш, наскільки тобі дорога й цінна мама, як потрібна її моральна підтримка. Ось за все це я і люблю свою маму.

Мати – це вічність, бо вона завжди буде з нами, вона живе в нас і буде жити в наших дітях та внуках, в усьому нашому роді. Вона береже нас та благословляє на добро. Мати – берегиня…

І під час російського вторгнення хочеться згадати невмирущі Шевченкові рядки: “І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі”

Щоб ці слова стали своєрідним символом віри для багатьох поколінь справжніх, щирих українців. І дай Боже, щоб вони стали дійсно пророчими.

 

Довгожданна весна

Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я

 дуже люблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний

 спів, що лине у блакитному чистому небі.

Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, бо прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком. «Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла?» Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. Вона пробуджує у душах людей щирі та ніжні почуття.

А що ж принесла нам весна в цьому році? Сльози, біль, горе в

 сім*ї, які постраждали від російського агресора, розруху в

 українські міста і села. Не прокинулась в душах людей після

 зимової сплячки ніжність, не встигла. На превеликий жаль, у

 наше життя прийшла війна, страшна, смертельна, жахлива...

 З далеких країв летять до нас птахи. Вони повертаються на

 Батьківщину. Навкруги панує сірість, жаль. Але головне, вони

 повернулись, значить життя продовжується….

То ж весна настане не тільки в природі, а й у серцях тих, хто здатен відчувати красу та спроможний милуватися навколишньою красою, яка, і справді, може залишити байдужими тільки кам’яні серця.

 Все буде, Україно, і весна зазеленіє в кожному місті і селі.

 

 У надзвичайній ситуації діти переживають стрес, страх і невизначеність. Батькам потрібно продовжувати оточувати їх турботою та спробувати переключити їхню увагу.

Гра для дітей виконує кілька корисних функцій:

•         відволікає від незвичних обставин;

•         вчить конструктивно переживати емоції;

•         розвиває комунікаційні навички;

•         забезпечує спільну діяльність із батьками  чи іншими дітьми.

ІГРИ, У ЯКІ ЛЕГКО ГРАТИ БУДЬ-ДЕ:

Миру всім на землі!

 Т.Шевченко «І живим, і мертвим, і ненародженим…»                      

 Актуальність та пророчість його слів тепер навіть пояснювати не треба. На превеликий жаль, ми маємо ворожого до нас північного сусіда. Але й маємо також розбрат всередині суспільства!!!! Про це говорить Шевченко, і доки ці проблеми існуватимуть, доти цей твір буде "живим" і позачасовим....

Хочеться вірити, що колись  -таки люди зможуть побудувати вільне демократичне суспільство, у якому найвищою цінністю буде ЛЮДИНА, кожна! її життя! Суспільство без агресії та насилля, напевно, то був би "рай" на землі.....

                                                      Якби ви вчились так, як треба,
                                                      То й мудрість би була своя.

Та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що закуті?..

                                                                                  Не дуріте самі себе!
                                                                                   Учітесь, читайте,
                                                                                І чужому научайтесь,
                                                                                   Й свого не цурайтесь.

І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє. ....                                                                        

Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!